Стільниця – це не лише пласка поверхня кухонних, домашніх чи офісних меблів, а й магазинний прилавок, внутрішнє підвіконня чи барна стійка. До вибору цього елемента слід підходити виважено та творчо водночас, користаючи з різноманіття сучасних матеріалів. Найекономніший і водночас найпоширеніший на сьогодні різновид стільниць – личковані пластиком. Експерти вважають, що вони займають близько 65% ринку на вітчизняному ринку. Друге місце у стільниць з штучнокам"яних матеріалів, які поки що займають на ринку не більше 2–3%. Це невисока частка, однак останніми роками штучний камінь швидко поширюється, тож є підстави сподіватися, що такі стільниці з часом почнуть застосовувати набагато ширше. Менш поширені різновиди стільниць зі сталі, скла, масиву деревини та інших матеріалів.
На міжнародних виставках нині спостерігаємо два основних тренди: одні стільниці стають масивнішими, інші, навпаки, потоншали і полегшали. Збільшилася пропозиція кухонних стільниць, зроблених або цілком зі скла, або з окремими елементами з цього матеріалу. Не втрачають актуальності і натуральні матеріали: метал, природний камінь, масив деревини. Дедалі популярнішими, як вже ми зазначали, стають стільниці, виготовлені з товстого пластику. Розглянемо докладніше переваги стільниць, личкованих пластиком.
ВОЛОГОСТІЙКІСТЬ. Відомо, що деревина здатна змінювати свої розміри, розбухати при контакті з водою або вологим повітрям. Цей недолік властивий не лише масиву деревини, а й іншим матеріалам, виготовленим на деревній основі, у тому числі ДСП, з тією лише різницею, що плити не здатні відновлювати попередню товщину після висихання. Явище руйнування клейових зв"язків у процесі розбухання часток деревини в ДСП називають «розпресовкою». Поки не з’явилася вологостійка ДСП, розбухання плити було справжньою бідою для виробників. Нині для виготовлення меблів, які експлуатуватимуться у вологих умовах, застосовують саме вологостійкі ДСП.
Вологостійкість ДСП – це стійкість плит до розбухання. Визначають цю здатність величиною зміни товщини після впливу на неї вологи у відсотках від первісної. Виготовляють вологостійкі ДСП відповідно до стандартів ДСТ 10632–86 і EN312: 2003. Відповідно до Держстандарту 10632, ДСП не повинна змінювати свою товщину на понад 12% при зануренні у воду на 2 години. Стандарт EN312: 2003 у частині Р-5 вимагає, щоб плити не розбухали більш ніж на 12% при зануренні його у воду на 24 години. Такі плити застосовують для несучих конструкцій, які працюють у вологих умовах.
Стійкості до впливу вологи плитам додає спеціальний клей для вологостійкої ДСП, який виготовляють на основі полімерних смол, що містять меламін. Останній сприяє утворенню розвинутої просторової структури полімеру, яка забезпечує міцніші клейові зв"язки між часточками деревини, що складають деревостружкову плиту, а отже, її стійкість до розбухання. Як правило, вологостійкі плити, крім спеціального маркування, позначають фарбувальним пігментом зеленого чи синього кольору, який помітний на бічних зрізах. Цей пігмент лише візуально позначає вологостійкість ДСП, але всупереч поширеній думці, зовсім не впливає на саму вологостійкість. Клас емісії. Усі плити ДСП більше чи менше, але містять формальдегідні смоли. Його припустимий вміст у ста грамах плити називається „класом емісії”. Усі плити поділяються на 2 класи емісії – Е1 і Е2. У першому класі – Е1– як правило, виготовляють більшість плит. При цьому у 100 г плити має утримуватися не більше 10 мг вільного формальдегіду. Це безпечна доза, тому усі дитячі меблі повинні виробляти саме з такої плити.
У класі Е2 вміст формальдегіду в 100 г плити не повинен перевищувати 30 мг. На таку плиту можна натрапити вкрай рідко. Недобросовісні виробники іноді свідомо не вказують на маркуванні плити клас емісії, намагаючись видати її за Е1. Візуально або якимось іншим способом неможливо визначити клас емісії в побутових умовах, це можливо лише в лабораторії.
Розмір. Не лише в Європі, а й в Україні спостерігається тенденція до збільшення товщини стільниць. Ще три-чотири роки тому частка 38-міліметрових стільниць на нашому ринку не перевищувала 15%, інші мали товщину до 28 мм. Нині на 38-міліметрові стільниці припадає вже близько 30% ринку, і ця кількість постійно збільшується. Така стільниця виглядає набагато масивнішою порівняно з 26–28 мм.
Те саме стосується довжини стільниць. Стандартною довжиною для вітчизняних стільниць нині є 3, 05 м, хоча донедавна популярним був розмір 2,75 м. У Європі стандартний розмір 4,1–4,2 м. Після роботи з довшою стільницею менше невикористаних залишків, а за умови, що й кухня у квартирі достатньо довга і досягає 4 метра, стільницю настеляють без швів.
Клей. Для личкування ДСП пластиком використовують екологічно чисті водно-дисперсійні клеї стандарту D2 і вологостійкий клей стандарту D3.
Групи навантажень. Приклади кліматичних умов і сфер застосування
Групи навантажень |
Приклади кліматичних умов і сфер застосування |
D1 |
Всередині приміщень, у яких вологість деревини не перевищує 15% |
D2 |
Всередині приміщень із випадковою короткочасною дією текучої води чи конденсату і/або випадковою короткочасною дією високої вологості повітря з підвищенням вологості деревини до 18% |
D3 |
Всередині приміщень з частою дією текучої води чи конденсату і/або високої вологості повітря. Назовні приміщень, при захисті від прямого кліматичного впливу |
D4 |
Всередині приміщень з частою короткочасною дією високих температур і текучої води чи конденсату. Назовні приміщень, при безпосередній кліматичних впливах, але при відповідному захисті поверхні |
Вид і тривалість витримок |
Міцність склеювання на зрушення з DIN EN 205 по групах навантаження, Н/мм2 (кГс/см2), не менше |
|||
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
|
7 днів за нормальних умов |
10 (100) |
10 (100) |
10 (100) |
10 (100) |
7 днів за нормальних умов |
– |
8 (80) |
– |
– |
7 днів за нормальних умов |
|
|
2 (20) |
4 (40) |
7 днів за нормальних умов |
– |
– |
8 (80) |
– |
7 днів за нормальних умов |
– |
– |
– |
4 (40) |
7 днів за нормальних умов |
– |
– |
– |
8 (80) |
Як бачимо, клейове з"єднання відповідне до D3 (EN 204) витримує (після перебування 7 днів при нормальних умовах, 4 дні в холодній воді, 7 днів при нормальних умовах) вплив 80 кг на см2. Отже, це забезпечує прекрасне склеювання навіть при впливі вологи і води.
Пластик. Виробники стільниць використовують для облицювання як H.P.L, так і CPL пластики. Термін CPL (Continuous Pressure Laminates) – характеризує спосіб виготовлення пластиків (ламінату) на двострічковому пресі безперервної дії, при якому тиск на пресований матеріал постійно і безупинно підвищується. В результаті виникає так званий „гладильний ефект” – поступове й акуратне видалення повітря і газових включень з усіх шарів матеріалу. Застосування цього методу пресування разом з точним температурним режимом гарантує високу пластичність CPL. Для підвищення зносостійкості на пластик можна нанести додатковий захисний шар „оверлей”. Зносостійкість і екологічність цього матеріалу відповідає усім вимогам до матеріалів для виготовлення меблів. Пластики CPL випускають як у рулонному, так і в листовому варіантах, що дає змогу максимально наблизити габарити матеріалу до потреб виробників меблів.
Пластики HPL (High Pressure Laminate) – це пластики високого тиску, стійкі до температури, стирання, вологи та хімічного середовища. Вони не кришаться при розкрої, не ламаються при збереженні і транспортуванні. Пластики високого тиску складаються з основи, утвореної аркушами крафт-паперу, просоченого феноловими термопластичними смолами; лицьової поверхні – аркуша декоративного паперу, просоченого термотужавіючою смолою; оверлею – паперу, просоченого термотужавіючою смолою і розташованого над декоративним папером. Основна функція оверлею – захист друкованого малюнка від зовнішніх впливів, головним чином від зносу і хімічних пошкоджень.
HPL пластик волого- і термостійкий (витримує сигарету і гарячий чайник), захищений від вицвітання. Основна відмінність CPL і HPL – це тиск, за допомогою якого вони виробляються. Пластик CPL виробляють методом постійного тиску, HPL – методом високого тиску. Пластики CPL дешевші, але міцністю і зносостійкістю значно поступаються HPL. Такі пластики не зовсім придатні для личкування робочих поверхонь. Тому виробники якісних комплектуючих використовують для обробки вивороту.
ІТАЛІЙСЬКА НОВИНКА
Нещодавно на нашому ринку компанія „Хомакс” представила новинку – італійську стільницю, виготовлену з вологостійкої ДСП 38 мм класу емісії Е1 вологостійкість P5 (за стандартом EN 312), личкована італійським пластиком високого тиску HPL (HGP за EN 438) ARPA, використані водостійкі клейові матеріали стандарту D3 (EN 204). Товщина стільниці близько 40 мм (на основі ДСП 38 мм), а довжина – 4,2 м.
Для виготовлення цих стільниць використали сировину однієї з найбільших європейських фабрик з виробництва пластиків високого тиску (HPL) АRРА Італія. Декоративні пластики ARPA виготовлені відповідно до міжнародних норм CEN 438 і ISO 4586. Виробник пропонує багату гаму декорів, можливості їх комбінування, мистецький дизайн.
Використання і склад
Матеріали, що належать до ламінатів високого тиску (H.P.L.), відповідно до Європейських стандартів EN 438 і ISO 4586 – це аркуші, які складаються з целюлозних волокнистих матеріалів (зазвичай, паперу) просочених гумами і спресованих. Процес протікає при високій температурі (120oС) і тиску (7 МПа), що забезпечує плавну дифузію смол і дає змогу отримати гомогенний непористий матеріал щільністю 1,35 г/см3 з потрібною текстурою поверхні.
Матеріал на 60% складається зі звичайного паперу, а решту 30–40% – це очищений фенол–формальдегід (внутрішні шари) та меламін-формальдегід (зовнішні шари). А у випадку, коли потрібна підвищена вогнестійкість, у матеріал можна ввести добавки, які не містять галогенів.
Екологічні аспекти і питання, пов"язані зі здоров"ям людини. Декоративні шаруваті матеріали хімічно інертні, викид газу з поверхні настільки низький, що його не виявляють при інструментальному аналізі. Завдяки низькій проникності H.P.L. можна використати як бар"єр проти емісії формальдегіду з деревних підкладок. Рівень виділення формальдегіду з H.P.L набагато нижчий від рівня виділення з деревних матеріалів. H.P.L. абсолютно безпечний для контакту з харчовими продуктами, тому його можна використати для виготовлення ємностей для них. Пластик H.P.L. хімічно стійкий до звичайних розчинників і рідин для чищення поверхонь, тому його можна використовувати у приміщеннях з підвищеним вимогам до гігієни і чистоти. Непористу поверхню H.P.L. просто дезінфікувати гарячою водою, парою чи засобами для дезінфекції, тому його використовують у лікарнях та госпіталях. Варто зауважити, що H.P.L. не підлягає корозії або окислюванню і не потребує додаткового захисту поверхні. Декоративні шаруваті матеріали – важкозаймисті і не поширюють полум’я. У цього пластику при горінні, як і в будь-яких органічних матеріалів, через неповне згоряння, у димі присутні небезпечні субстанції. Пластики H.P.L. показують кращі результати у своєму класі, відповідно до французького стандарту NFF 16101 (принаймні відповідного класу F2, за щільністю і токсичністю диму). При гасінні будинків, у яких використано H.P.L., застосовують ті самі методи, що і при гасінні будинків з дерев"яними конструкціями.
Енергетичні показники
Завдяки високій теплоутворювальній здатності (18–20 мДж/кг) H.P.L. ідеальний для термічної переробки. При повному згорянні при 700oС пластики виділяють воду, вуглекислий газ і оксид нітрогену. Для порівняння – теплотворна здатність нафти: 37–41 МДж/кг, кам"яного вугілля: 28–31 МДж/кг. Добре керовані процеси горіння можна отримати в сучасних промислових топках. Відходи цього процесу можна захоронити в спеціальних резервуарах.
Фізико-хімічні характеристики
Фізико-хімічні характеристики |
|
Вид |
Аркуші з твердого матеріалу |
Щільність |
1,35 г/см3 |
Розчинність |
Нерозчинний у воді, нафті, метанолі, n-октанолі, ацетоні |
Точка кипіння |
Немає |
Показник випару |
Немає |
Точка плавлення |
Не плавиться |
Енергетичний показник |
18–20 МДж/кг |
Важкі метали |
Не має токсичного вмісту сурми, барію, кадмію, хрому, свинцю, ртуті, селену |
Хімічна стабільність |
|
Стабільність |
Цілком стабільні, не вважаються реактивними або корозійними |
Небезпечні реакції |
Немає |
Несумісність з матеріалами |
Сильні кислота або луг руйнують поверхню |
Вогнетривкі властивості |
|
Температура загорання |
Приблизно 400oС |
Температура вибуху |
Немає |
Термальне руйнування |
Понад 250oC. Залежить від навколишніх умов (температура, у кисню), наявності токсичних газів |
Безпечність |
HPL безпечний, відповідно до стандарту NF F 16 101 |
Матеріали для гасіння полум"я |
Для гасіння можна застосовувати воду, хімічну піну, аерозоль з вуглекислого газу. Вода запобігає загорянню матеріалу |
Вибухонебезпечність |
Різання матеріалу, розпил, обробка піском роблять пил класу ST-1. Запобіжних заходів треба дотримуватися, аби уникнути високої концентрації пилу в повітрі |
Межа вибухонебезпечності |
Концентрація пороху менше 60 мг/см3 |
Захист проти вибуху |
Ніяких запобіжних заходів не потрібно |
Перевезення і транспортування |
H.P.L. класифікується як безпечний матеріал і не вимагає захисту при транспортуванні |
Обробка |
Використовуйте рукавички для захисту від гострих граней і окуляри при обробці матеріалу |
Фактори, що впливають на здоров"я людини |
Матеріал безпечний для людини, немає ніяких токсичних проявів або компонентів |
Особливо важливо, що поверхня пластику – відповідає вимогам гігієни, дозволений контакт із продуктами харчування відповідно до норм EN 1186 і CEE 310 від 14.12.63.
Очищення пластику
При чищенні з використанням розчинника на поверхні можуть залишатися розводи – це наслідок того, що тканина зберігає частки бруду, які можна усунути полосканням з гарячою водою і протиранням поверхні сухим чистим рушником. Залишки клейких або інших речовин на основі кремнію можна вилучити дерев"яними або пластиковими шкребками. У процесі видалення уникайте утворення подряпин на поверхні.
Тверді, важкозмивні залишки можна усунути слабкими розчинами кислот, наприклад, лимонною (максимальна концентрація – 10%), фосфорною (максимальна концентрація – 3%). Бажано, щоб засіб для чищення перебував у контакті з поверхнею мінімальний час. Звичайні побутові продукти, такі, як карамель, сік, консервовані фрукти і томатний сік слід негайно усунути з поверхні. Пластик чудово очищається спеціальними засобами для чищення. Використання звичайних синтетичних миючих засобів дає змогу підтримувати належний рівень чистоти. Поверхня HPL не сприяє росту спор і бактерій, що відповідно до стандарту ISO 846 дає змогу використовувати H.P.L. для тривалого і короткострокового збереження харчових продуктів. Абсолютно неприпустимо чистити пластик H.P.L. рідкими або порошковими абразивними засобами, продуктами з воску, відбілювальними засобами або засоби із значним вмістом хлору та хімічними продуктами, що містять сильні кислоти або основи. Обробляючи стільниці засобами з вмістом небезпечних інгредієнтів, слід використовувати рукавички або захисні окуляри. Обробка має відбуватися у добре провітрюваних приміщеннях на віддалі від джерел тепла.
Після ознайомлення з цим матеріалом стає зрозуміло:
не праві ті, хто стверджує, що пластик відходить у минуле. Адже чудові
якості пластику H.P.L. – широка гама декоративних барв, зносо- та
ударостійкість, низька сорбційна здатність – роблять його незамінним для
такого
http://www.infomebli.com/tem_news.php?id=71